Анна зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3891, 3892. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3891 | 3891 |
3892 | 3892 |
3893 | 3893 |
3894 | 3894 |
3895 | 3895 |
3896 | 3896 |
3897 | 3897 |
3898 | 3898 |
3899 | 3899 |
3900 | 3900 |