Картина, який любить паузи

Анна зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3891, 3892. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.

A
3891
3891
3892
3892
3893
3893
3894
3894
3895
3895
3896
3896
3897
3897
3898
3898
3899
3899
3900
3900