Скринька, яка слухає кімнату

Малий двірський дух Еон торкається речей так, що вони стають голоснішими. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3611, 3612. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.

A
3611
3611
3612
3612
3613
3613
3614
3614
3615
3615
3616
3616
3617
3617
3618
3618
3619
3619
3620
3620