Орест зупиняється біля вікна, де мапа тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5781, 5782. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
5781 | 5781 |
5782 | 5782 |
5783 | 5783 |
5784 | 5784 |
5785 | 5785 |
5786 | 5786 |
5787 | 5787 |
5788 | 5788 |
5789 | 5789 |
5790 | 5790 |