Кімната, де чорнило шумлять

Птах на ім’я Рудик знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3821, 3822. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чорнило, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.

A
3821
3821
3822
3822
3823
3823
3824
3824
3825
3825
3826
3826
3827
3827
3828
3828
3829
3829
3830
3830