Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5411, 5412. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
5411 | 5411 |
5412 | 5412 |
5413 | 5413 |
5414 | 5414 |
5415 | 5415 |
5416 | 5416 |
5417 | 5417 |
5418 | 5418 |
5419 | 5419 |
5420 | 5420 |