Леся зупиняється біля вікна, де жалюзі тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2551, 2552. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
2551 | 2551 |
2552 | 2552 |
2553 | 2553 |
2554 | 2554 |
2555 | 2555 |
2556 | 2556 |
2557 | 2557 |
2558 | 2558 |
2559 | 2559 |
2560 | 2560 |