Орест зупиняється біля вікна, де пил тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3001, 3002. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
3001 | 3001 |
3002 | 3002 |
3003 | 3003 |
3004 | 3004 |
3005 | 3005 |
3006 | 3006 |
3007 | 3007 |
3008 | 3008 |
3009 | 3009 |
3010 | 3010 |