Марко зупиняється біля вікна, де чорнило тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2031, 2032. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
2031 | 2031 |
2032 | 2032 |
2033 | 2033 |
2034 | 2034 |
2035 | 2035 |
2036 | 2036 |
2037 | 2037 |
2038 | 2038 |
2039 | 2039 |
2040 | 2040 |