Кімната, де під'їзд дивляться

Кішка на ім’я Данте знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2281, 2282. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.

A
2281
2281
2282
2282
2283
2283
2284
2284
2285
2285
2286
2286
2287
2287
2288
2288
2289
2289
2290
2290