Кімната, де вікно пам’ятають

Кішка на ім’я Леля знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5941, 5942. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.

A
5941
5941
5942
5942
5943
5943
5944
5944
5945
5945
5946
5946
5947
5947
5948
5948
5949
5949
5950
5950