Ліхтар стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3681, 3682. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3681 | 3681 |
3682 | 3682 |
3683 | 3683 |
3684 | 3684 |
3685 | 3685 |
3686 | 3686 |
3687 | 3687 |
3688 | 3688 |
3689 | 3689 |
3690 | 3690 |