Діана зупиняється біля вікна, де мапа тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 431, 432. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на карета, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
431 | 431 |
432 | 432 |
433 | 433 |
434 | 434 |
435 | 435 |
436 | 436 |
437 | 437 |
438 | 438 |
439 | 439 |
440 | 440 |