Емма зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2851, 2852. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на дзеркало, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
2851 | 2851 |
2852 | 2852 |
2853 | 2853 |
2854 | 2854 |
2855 | 2855 |
2856 | 2856 |
2857 | 2857 |
2858 | 2858 |
2859 | 2859 |
2860 | 2860 |