Записник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3421, 3422. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
3421 | 3421 |
3422 | 3422 |
3423 | 3423 |
3424 | 3424 |
3425 | 3425 |
3426 | 3426 |
3427 | 3427 |
3428 | 3428 |
3429 | 3429 |
3430 | 3430 |