Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4191, 4192. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4191 | 4191 |
4192 | 4192 |
4193 | 4193 |
4194 | 4194 |
4195 | 4195 |
4196 | 4196 |
4197 | 4197 |
4198 | 4198 |
4199 | 4199 |
4200 | 4200 |