Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6421, 6422. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
6421 | 6421 |
6422 | 6422 |
6423 | 6423 |
6424 | 6424 |
6425 | 6425 |
6426 | 6426 |
6427 | 6427 |
6428 | 6428 |
6429 | 6429 |
6430 | 6430 |