Записник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3731, 3732. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3731 | 3731 |
3732 | 3732 |
3733 | 3733 |
3734 | 3734 |
3735 | 3735 |
3736 | 3736 |
3737 | 3737 |
3738 | 3738 |
3739 | 3739 |
3740 | 3740 |