Софія зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5991, 5992. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
5991 | 5991 |
5992 | 5992 |
5993 | 5993 |
5994 | 5994 |
5995 | 5995 |
5996 | 5996 |
5997 | 5997 |
5998 | 5998 |
5999 | 5999 |
6000 | 6000 |