Люстерко стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5691, 5692. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чорнило, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
5691 | 5691 |
5692 | 5692 |
5693 | 5693 |
5694 | 5694 |
5695 | 5695 |
5696 | 5696 |
5697 | 5697 |
5698 | 5698 |
5699 | 5699 |
5700 | 5700 |