Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5761, 5762. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
5761 | 5761 |
5762 | 5762 |
5763 | 5763 |
5764 | 5764 |
5765 | 5765 |
5766 | 5766 |
5767 | 5767 |
5768 | 5768 |
5769 | 5769 |
5770 | 5770 |