Анна зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2701, 2702. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чорнило, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
2701 | 2701 |
2702 | 2702 |
2703 | 2703 |
2704 | 2704 |
2705 | 2705 |
2706 | 2706 |
2707 | 2707 |
2708 | 2708 |
2709 | 2709 |
2710 | 2710 |