Денис зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4991, 4992. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
4991 | 4991 |
4992 | 4992 |
4993 | 4993 |
4994 | 4994 |
4995 | 4995 |
4996 | 4996 |
4997 | 4997 |
4998 | 4998 |
4999 | 4999 |
5000 | 5000 |