Ніка зупиняється біля вікна, де пил тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6721, 6722. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
6721 | 6721 |
6722 | 6722 |
6723 | 6723 |
6724 | 6724 |
6725 | 6725 |
6726 | 6726 |
6727 | 6727 |
6728 | 6728 |
6729 | 6729 |
6730 | 6730 |