Марта зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6181, 6182. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
6181 | 6181 |
6182 | 6182 |
6183 | 6183 |
6184 | 6184 |
6185 | 6185 |
6186 | 6186 |
6187 | 6187 |
6188 | 6188 |
6189 | 6189 |
6190 | 6190 |