Леся зупиняється біля вікна, де жалюзі тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1931, 1932. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
1931 | 1931 |
1932 | 1932 |
1933 | 1933 |
1934 | 1934 |
1935 | 1935 |
1936 | 1936 |
1937 | 1937 |
1938 | 1938 |
1939 | 1939 |
1940 | 1940 |