Арсен зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4401, 4402. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
4401 | 4401 |
4402 | 4402 |
4403 | 4403 |
4404 | 4404 |
4405 | 4405 |
4406 | 4406 |
4407 | 4407 |
4408 | 4408 |
4409 | 4409 |
4410 | 4410 |