Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3591, 3592. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3591 | 3591 |
3592 | 3592 |
3593 | 3593 |
3594 | 3594 |
3595 | 3595 |
3596 | 3596 |
3597 | 3597 |
3598 | 3598 |
3599 | 3599 |
3600 | 3600 |