Ада зупиняється біля вікна, де чернетка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6491, 6492. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
6491 | 6491 |
6492 | 6492 |
6493 | 6493 |
6494 | 6494 |
6495 | 6495 |
6496 | 6496 |
6497 | 6497 |
6498 | 6498 |
6499 | 6499 |
6500 | 6500 |