Люстерко стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4511, 4512. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
4511 | 4511 |
4512 | 4512 |
4513 | 4513 |
4514 | 4514 |
4515 | 4515 |
4516 | 4516 |
4517 | 4517 |
4518 | 4518 |
4519 | 4519 |
4520 | 4520 |