Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4271, 4272. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4271 | 4271 |
4272 | 4272 |
4273 | 4273 |
4274 | 4274 |
4275 | 4275 |
4276 | 4276 |
4277 | 4277 |
4278 | 4278 |
4279 | 4279 |
4280 | 4280 |