Леон зупиняється біля вікна, де двір тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6691, 6692. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
6691 | 6691 |
6692 | 6692 |
6693 | 6693 |
6694 | 6694 |
6695 | 6695 |
6696 | 6696 |
6697 | 6697 |
6698 | 6698 |
6699 | 6699 |
6700 | 6700 |