Ніка зупиняється біля вікна, де мапа тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3621, 3622. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3621 | 3621 |
3622 | 3622 |
3623 | 3623 |
3624 | 3624 |
3625 | 3625 |
3626 | 3626 |
3627 | 3627 |
3628 | 3628 |
3629 | 3629 |
3630 | 3630 |