Записник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5561, 5562. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
5561 | 5561 |
5562 | 5562 |
5563 | 5563 |
5564 | 5564 |
5565 | 5565 |
5566 | 5566 |
5567 | 5567 |
5568 | 5568 |
5569 | 5569 |
5570 | 5570 |