Яків зупиняється біля вікна, де чорнило тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4781, 4782. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
4781 | 4781 |
4782 | 4782 |
4783 | 4783 |
4784 | 4784 |
4785 | 4785 |
4786 | 4786 |
4787 | 4787 |
4788 | 4788 |
4789 | 4789 |
4790 | 4790 |