Степан зупиняється біля вікна, де мапа тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4061, 4062. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4061 | 4061 |
4062 | 4062 |
4063 | 4063 |
4064 | 4064 |
4065 | 4065 |
4066 | 4066 |
4067 | 4067 |
4068 | 4068 |
4069 | 4069 |
4070 | 4070 |