Леон зупиняється біля вікна, де чернетка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4041, 4042. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чорнило, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
4041 | 4041 |
4042 | 4042 |
4043 | 4043 |
4044 | 4044 |
4045 | 4045 |
4046 | 4046 |
4047 | 4047 |
4048 | 4048 |
4049 | 4049 |
4050 | 4050 |