Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3501, 3502. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
3501 | 3501 |
3502 | 3502 |
3503 | 3503 |
3504 | 3504 |
3505 | 3505 |
3506 | 3506 |
3507 | 3507 |
3508 | 3508 |
3509 | 3509 |
3510 | 3510 |