Ліхтар стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1461, 1462. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на вікно, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
1461 | 1461 |
1462 | 1462 |
1463 | 1463 |
1464 | 1464 |
1465 | 1465 |
1466 | 1466 |
1467 | 1467 |
1468 | 1468 |
1469 | 1469 |
1470 | 1470 |