Олексій зупиняється біля вікна, де двір тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6071, 6072. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
6071 | 6071 |
6072 | 6072 |
6073 | 6073 |
6074 | 6074 |
6075 | 6075 |
6076 | 6076 |
6077 | 6077 |
6078 | 6078 |
6079 | 6079 |
6080 | 6080 |