Ніка зупиняється біля вікна, де дзеркало тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2361, 2362. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
2361 | 2361 |
2362 | 2362 |
2363 | 2363 |
2364 | 2364 |
2365 | 2365 |
2366 | 2366 |
2367 | 2367 |
2368 | 2368 |
2369 | 2369 |
2370 | 2370 |