Парасоля стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3381, 3382. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3381 | 3381 |
3382 | 3382 |
3383 | 3383 |
3384 | 3384 |
3385 | 3385 |
3386 | 3386 |
3387 | 3387 |
3388 | 3388 |
3389 | 3389 |
3390 | 3390 |