Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4341, 4342. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
4341 | 4341 |
4342 | 4342 |
4343 | 4343 |
4344 | 4344 |
4345 | 4345 |
4346 | 4346 |
4347 | 4347 |
4348 | 4348 |
4349 | 4349 |
4350 | 4350 |