Картина стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3251, 3252. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
3251 | 3251 |
3252 | 3252 |
3253 | 3253 |
3254 | 3254 |
3255 | 3255 |
3256 | 3256 |
3257 | 3257 |
3258 | 3258 |
3259 | 3259 |
3260 | 3260 |