Зоя зупиняється біля вікна, де сходи тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4931, 4932. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4931 | 4931 |
4932 | 4932 |
4933 | 4933 |
4934 | 4934 |
4935 | 4935 |
4936 | 4936 |
4937 | 4937 |
4938 | 4938 |
4939 | 4939 |
4940 | 4940 |