Ада зупиняється біля вікна, де дзеркало тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1261, 1262. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на жалюзі, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
1261 | 1261 |
1262 | 1262 |
1263 | 1263 |
1264 | 1264 |
1265 | 1265 |
1266 | 1266 |
1267 | 1267 |
1268 | 1268 |
1269 | 1269 |
1270 | 1270 |