Яків зупиняється біля вікна, де пил тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1321, 1322. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1321 | 1321 |
1322 | 1322 |
1323 | 1323 |
1324 | 1324 |
1325 | 1325 |
1326 | 1326 |
1327 | 1327 |
1328 | 1328 |
1329 | 1329 |
1330 | 1330 |