Андрій зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6261, 6262. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
6261 | 6261 |
6262 | 6262 |
6263 | 6263 |
6264 | 6264 |
6265 | 6265 |
6266 | 6266 |
6267 | 6267 |
6268 | 6268 |
6269 | 6269 |
6270 | 6270 |