Годинник стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3021, 3022. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на камін, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
3021 | 3021 |
3022 | 3022 |
3023 | 3023 |
3024 | 3024 |
3025 | 3025 |
3026 | 3026 |
3027 | 3027 |
3028 | 3028 |
3029 | 3029 |
3030 | 3030 |