Компас стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4231, 4232. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на двір, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4231 | 4231 |
4232 | 4232 |
4233 | 4233 |
4234 | 4234 |
4235 | 4235 |
4236 | 4236 |
4237 | 4237 |
4238 | 4238 |
4239 | 4239 |
4240 | 4240 |