Еліза зупиняється біля вікна, де камін тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3761, 3762. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3761 | 3761 |
3762 | 3762 |
3763 | 3763 |
3764 | 3764 |
3765 | 3765 |
3766 | 3766 |
3767 | 3767 |
3768 | 3768 |
3769 | 3769 |
3770 | 3770 |